Кардіолог у Кропивницькому

Прискорене серцебиття, відчуття завмирання серця, нерівномірний пульс або раптові сильні удари в грудях — симптоми, які можуть виникати навіть у людей без діагностованих серцево-судинних захворювань. Іноді вони пов’язані зі стресом, фізичним навантаженням, недосипанням або вживанням кофеїну. Проте регулярні перебої в роботі серця можуть бути проявом порушень серцевого ритму та потребувати додаткової діагностики.

Багато людей описують такі відчуття словами «серце пропускає удар», «серце перевертається», «сильно калатає» або «пульс раптово прискорюється». Подібні симптоми називають серцебиттям, або палпітаціями.

Якщо перебої повторюються, виникають у стані спокою або супроводжуються слабкістю, запамороченням чи задишкою, важливо звернутися до лікаря.

Кардіолог у Кропивницькому допоможе оцінити характер симптомів, визначити необхідність електрокардіографії (ЕКГ), добового моніторування ЕКГ за Холтером та інших обстежень.

Чому виникає сильне серцебиття та перебої в роботі серця?

Серце працює завдяки електричним імпульсам, які забезпечують послідовне скорочення його відділів. У нормі частота серцевих скорочень змінюється залежно від фізичної активності, емоційного стану та потреб організму.

Відчуття серцебиття може виникати як при нормальному серцевому ритмі, так і при його порушеннях.

1. Стрес, тривога та емоційне напруження

Під час стресу організм виробляє гормони, які можуть прискорювати серцевий ритм.

Людина може відчувати сильні удари серця, прискорення пульсу, тремтіння або внутрішнє напруження.

Проте не варто автоматично пояснювати всі перебої в роботі серця тривогою без оцінки інших можливих причин.

2. Кофеїн, енергетичні напої та нікотин

У деяких людей кофеїн, нікотин та інші стимулятори можуть провокувати відчуття серцебиття.

Індивідуальна чутливість до таких речовин відрізняється. Якщо ви помічаєте зв’язок між вживанням певних напоїв і появою симптомів, варто повідомити про це лікаря.

3. Недосипання та перевтома

Недостатній сон, фізичне виснаження та порушення режиму відпочинку можуть впливати на роботу вегетативної нервової системи й сприяти появі неприємних відчуттів у грудях.

Однак повторні напади серцебиття не слід пояснювати лише перевтомою.

4. Екстрасистолія

Екстрасистоли — це передчасні скорочення серця, які можуть відчуватися як поштовх, завмирання або пропущений удар.

Поодинокі екстрасистоли зустрічаються і в здорових людей та не завжди становлять небезпеку.

Водночас при частих або симптомних екстрасистолах лікар може рекомендувати додаткове обстеження для оцінки їхньої кількості, походження та зв’язку із симптомами.

5. Аритмії та тахікардія

Аритмія — це порушення частоти або регулярності серцевого ритму.

До порушень ритму належать, зокрема:

надшлуночкові тахікардії;
фібриляція передсердь;
екстрасистолія;
окремі види брадикардії;
інші порушення серцевого ритму.

Деякі аритмії можуть бути відносно доброякісними, інші потребують лікування та регулярного спостереження.

6. Анемія та порушення роботи щитоподібної залози

Прискорене серцебиття іноді виникає не через первинне захворювання серця.

Серед можливих причин:

анемія;
підвищена функція щитоподібної залози;
зневоднення;
електролітні порушення;
підвищення температури тіла;
побічна дія деяких препаратів.

Тому при повторних епізодах серцебиття лікар може рекомендувати не лише ЕКГ, а й лабораторні дослідження за показаннями.

Серце завмирає або пропускає удари: чи небезпечно це?

Відчуття завмирання серця часто пов’язане з передчасними скороченнями — екстрасистолами.

Після такого скорочення може виникати коротка пауза, а наступний удар відчувається сильнішим.

У багатьох випадках поодинокі екстрасистоли не потребують спеціального лікування.

Однак важливо звернутися до кардіолога, якщо:

перебої стали частими;
симптоми виникають щодня;
з’являються напади раптового прискореного пульсу;
перебої супроводжуються запамороченням;
виникає відчуття нестачі повітря;
є раніше діагностовані захворювання серця.

Для уточнення характеру перебоїв лікар може рекомендувати ЕКГ або Холтер-моніторування.

Прискорене серцебиття у спокої: коли варто насторожитися?

У більшості дорослих нормальна частота серцевих скорочень у стані спокою становить приблизно 60–100 ударів за хвилину.

Пульс понад 100 ударів за хвилину у спокої називають тахікардією. Проте сама частота пульсу ще не визначає причину або небезпечність стану.

Серцебиття може прискорюватися через фізіологічні причини, але також супроводжувати аритмії та інші захворювання.

Якщо пульс часто прискорюється без фізичного навантаження, напади починаються раптово або виникає виражений дискомфорт, варто пройти консультацію кардіолога.

ЕКГ серця: що показує електрокардіограма?

Електрокардіографія (ЕКГ) — базовий метод дослідження електричної активності серця.

Під час обстеження на шкірі розміщують електроди, які реєструють електричні сигнали серця.

ЕКГ допомагає оцінити:

частоту серцевих скорочень;
регулярність серцевого ритму;
порушення проведення електричних імпульсів;
деякі види аритмій;
певні ознаки перевантаження відділів серця;
зміни, які можуть свідчити про ішемію міокарда або інші стани.

ЕКГ є швидким і неінвазивним дослідженням.

Проте важливо розуміти, що звичайна електрокардіограма фіксує роботу серця лише протягом короткого проміжку часу.

Якщо перебої виникають епізодично, під час запису ЕКГ вони можуть бути відсутніми.

Нормальна ЕКГ не завжди виключає періодичні порушення серцевого ритму.

Холтер ЕКГ: що це таке та навіщо потрібне добове моніторування серця?

Холтер-моніторування ЕКГ — метод тривалого запису електричної активності серця під час звичайної повсякденної діяльності.

На відміну від стандартної ЕКГ, яка триває декілька секунд, Холтер дозволяє оцінювати серцевий ритм протягом тривалішого періоду.

Найчастіше застосовують моніторування протягом 24–48 годин, але залежно від частоти симптомів лікар може рекомендувати інші варіанти тривалого запису ЕКГ.

Холтер допомагає:

виявляти періодичні порушення ритму;
оцінювати частоту серцевих скорочень протягом доби;
визначати кількість екстрасистол;
фіксувати епізоди тахікардії або брадикардії;
зіставляти скарги пацієнта зі змінами на ЕКГ;
оцінювати серцевий ритм під час сну та звичайної активності.

Особливо корисним Холтер може бути тоді, коли пацієнт відчуває перебої, але під час звичайної ЕКГ порушення не реєструються.

ЕКГ чи Холтер: яке обстеження краще при перебоях у серці?

Обидва методи використовують для оцінки роботи серця, але вони мають різні діагностичні можливості.

ЕКГ	Холтер ЕКГ
Короткочасний запис	Тривале моніторування
Фіксує ритм під час обстеження	Фіксує ритм під час повсякденної активності
Підходить для первинної оцінки	Корисний при періодичних перебоях
Не завжди виявляє рідкісні аритмії	Підвищує ймовірність виявлення епізодичних порушень

Якщо перебої виникають рідше ніж раз на декілька днів, навіть добовий Холтер може не зафіксувати епізод. У такій ситуації лікар може рекомендувати триваліший моніторинг.

Вибір обстеження залежить від частоти симптомів, їхнього характеру та загального стану пацієнта.

Як проходить Холтер-моніторування ЕКГ?

Під час встановлення Холтера на грудній клітці пацієнта розміщують спеціальні електроди, підключені до портативного реєстратора.

Прилад записує електричну активність серця протягом визначеного часу.

Зазвичай пацієнт продовжує звичну повсякденну діяльність із дотриманням рекомендацій медичного персоналу.

Під час моніторування може бути рекомендовано вести щоденник симптомів, у якому зазначають:

час появи серцебиття;
відчуття перебоїв;
фізичні навантаження;
епізоди запаморочення;
сон та інші важливі події.

Після завершення моніторування лікар аналізує запис і зіставляє зміни серцевого ритму зі скаргами пацієнта.

Як підготуватися до Холтера ЕКГ?

Складної підготовки зазвичай не потрібно.

Перед встановленням приладу бажано:

прийняти душ, оскільки під час моніторування більшість реєстраторів не можна мочити;
одягнути зручний одяг;
повідомити лікаря про препарати, які приймаєте;
уточнити правила фізичної активності та використання електронних пристроїв;
дотримуватися рекомендацій щодо догляду за електродами.

Не потрібно самостійно скасовувати препарати для серця перед обстеженням.

Які додаткові аналізи можуть призначити при серцебитті?

Якщо лікар підозрює, що перебої в роботі серця можуть бути пов’язані з іншими захворюваннями, за показаннями можуть бути рекомендовані:

загальний аналіз крові для оцінки можливих ознак анемії;
ТТГ для перевірки функції щитоподібної залози;
визначення електролітів крові;
інші лабораторні дослідження залежно від клінічної ситуації.

У певних випадках кардіолог може рекомендувати ехокардіографію (УЗД серця) для оцінки структури та функції серця.

Не кожному пацієнту з відчуттям серцебиття потрібен повний комплекс кардіологічних обстежень. Діагностика має бути індивідуальною.

Коли серцебиття та перебої в роботі серця небезпечні?

Не всі порушення ритму становлять загрозу здоров’ю, проте деякі симптоми потребують негайної допомоги.

Негайно викликайте екстрену медичну допомогу за номером 103, якщо серцебиття супроводжується:

сильним болем або відчуттям стискання в грудях;
вираженою задишкою;
втратою свідомості;
сильним запамороченням або переднепритомним станом;
різкою слабкістю та холодним потом;
раптовим значним погіршенням самопочуття.

Такі симптоми можуть бути проявами небезпечних порушень ритму або інших гострих серцево-судинних станів.

Не потрібно чекати, поки вони минуть самостійно.

Що робити, якщо серце часто калатає або виникають перебої?

Якщо симптоми повторюються, важливо звернути увагу на обставини їх появи.

До консультації лікаря корисно фіксувати:

коли виникає серцебиття;
як довго триває напад;
чи пов’язаний він із навантаженням, стресом або кофеїном;
чи є запаморочення, слабкість або задишка;
який пульс під час епізоду, якщо його вдалося виміряти.

Не варто самостійно приймати антиаритмічні препарати, змінювати дозування призначених ліків або використовувати засоби «для нормалізації ритму» без консультації кардіолога.

Лікування залежить від встановленої причини перебоїв.